Положення про внутрішню систему забезпечення освітньої діяльності та якості освіти комунального закладу «Брацлавський спортивний ліцей» Вінницької обласної Ради

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти (далі – Положення) в комунальному закладі «Брацлавський спортивний ліцей» Вінницької обласної Ради (далі – спортивний ліцей) розроблено відповідно до вимог Законів України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 (частина 3 стаття 41), «Про повну загальну середню освіту» № 463-ІХ від 16.01.2020 (розділ VI, стаття 42). Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти (наказ МОН № 1480 від 30.11.2020 року) та рекомендацій Державної служби якості освіти України щодо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі (Абетка для директора). Система забезпечення якості повної загальної середньої освіти) та схвалено педагогічною радою спеціалізованої школи.

Процес реалізації внутрішньої системи забезпечення освітньої діяльності та якості освіти спортивного ліцею базується на принципах:

• автономії закладу освіти;
• академічної доброчесності;
• демократизму;
• гуманізму;
• людиноцентризму, дитиноцентризму;
• свободі вибору видів, форм, темпу здобуття освіти;
• постійного вдосконалення освітньої діяльності шляхом здійснення самооцінювання.

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення освітньої діяльності та якості освіти спортивного ліцею є:

• постійне та послідовне підвищення якості освітніх послуг;
• створення умов навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;
• формування довіри громади, батьків до закладу освіти шляхом забезпечення прозорості діяльності спеціалізованої школи.

Структура внутрішньої системи забезпечення освітньої діяльності та якості освіти спортивного ліцею містить такі компоненти:

• Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти.
• Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
• Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
• Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
• Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників.
• Інформаційні системи для ефективного управління закладом.
• Система забезпечення якості освіти при поглибленому вивченні окремих предметів.
• Процедури забезпечення самооцінювання якості освіти.
• Створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Визначено чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

• освітнє середовище;
• система оцінювання освітньої діяльності учнів;
• система педагогічної діяльності;
• система управлінської діяльності.

Колегіальним органом управління закладом освіти, який визначає систем та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення освітньої діяльності та якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах та процедурах:

• цілісності, який полягає в єдності усіх форм освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства;
• відповідності результатів навчання учнів новому Державному стандарту загальної середньої освіти;
• відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості освіти та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності;
• партнерства, шляхом інтеграції педагогів, батьків, учнів, громади в освітній процес для досягнення високої якості освіти;
• самооцінювання ефективності освітньої діяльності для вдосконалення якості освітнього процесу;
• недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);
• академічної свободи педагогічних працівників.
• створення безпечного освітнього середовища;
• функціонування системи внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень, моніторинг адаптації дітей, моніторинг ресурсного потенціалу, спостереження за соціально-психологічним станом тощо);
• забезпечення академічної доброчесності у діяльності учасників освітнього процесу;
• забезпечення умов для безперервного професійного зростання керівних та педагогічних працівників;
• забезпечення публічної інформації про діяльність спеціалізованої школи на сайті закладу;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів, наказів та рішень педагогічної ради спеціалізованої школи;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової(творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та творчих досягнень, попередження порушень освітнього процесу.

Порушеннями академічної доброчесності в системі загальної середньої освіти згідно зі статтею 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту», що ухвалений Верховною Радою України 16 січня 2020 року, є: академічний плагіат, фабрикація; фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

Також порушеннями академічної доброчесності є такі форми обману, як:

• надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
• використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
• проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
• необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.

Етика та академічна доброчесність забезпечуються:

здобувачами освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН про права дитини, Конституції, законів України;
• утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій;
• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
• запобігання корупції, хабарництву;
• збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази закладу;
• дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм про авторські права;
• надання правдивої інформації про результати власної навчальної(наукової, творчої) діяльності;
• невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

здобувачами освіти шляхом:

• самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

педагогічними працівниками шляхом:

• створення акмеологічної системи професійного зростання в закладі;
• надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків галузі освіти;
• обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
• незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно курсової підготовки;
• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
• створення мотиваційного поля загальноосвітнього закладу;
• об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• інформування здобувачів освіти та їх батьків про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

батьками здобувачів освіти шляхом:

• дотримання правил внутрішньошкільного розпорядку, корпоративної етики, трудової дисципліни закладу;
• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності їхніми дітьми;
• підвищення педагогічної компетентності шляхом саморозвитку, самовдосконалення та проходження педагогічного всеобучу батьків на базі закладу.

Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення етики та академічної доброчесності 

1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із Положенням про академічну доброчесність під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу.
2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті школи.
3. Заступник директора закладу, який/яка відповідає за методичну роботу:

• забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;
• використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).
5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списування створюється Шкільна Комісія з попередження списування здобувачами освіти у складі класного керівника, учителя-предметника, представника учнівського самоврядування.
6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти спеціалізованої школи здійснюється на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти .

Навчальні досягнення учнів 1-4-х класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти»). Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів має формувальну та діагностувальну функції, які здійснюються у процесі формувального та підсумкового оцінювання. Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем із залученням до цього процесу учнів відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти, й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі спеціалізованої школи. Формувальне оцінювання здійснюється через педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів; аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт; самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів; оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками; застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу. Результати формувального оцінювання виражаються вербальною оцінкою учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінювальні судження учитель висловлює після того, як висловив думку учень. Судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для наступних оцінувальних суджень учнів під час самооцінювання і взаємооцінювання.

Підсумкове оцінювання є результатом навчання учня/учениці за рік. Воно здійснюється за результатами виконання тематичних діагностувальних робіт, записів оцінювальних суджень про результати навчання, спостереженням вчителя у процесі формувального оцінювання та фіксується в свідоцтві досягнень учня, де надається розгорнута характеристика результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Результати навчання учнів 1-4-х класів спеціалізованої школи оцінюються вербальною оцінкою за вербальним оцінюванням згідно з рішенням педагогічної ради спеціалізованої школи протокол №1 від 30 серпня 2021 року.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6-х класів НУШ здійснюється відповідно до закону МОН України від 01 квітня 2022 року № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Вимоги до знань, умінь і навичок учнів
I. Початковий	1	Учні розрізняють об'єкти вивчення
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
ІІ. Середній	4	Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній	7	Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
	8	Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Учень має право на корегування семестрової й річної оцінки.

Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в ЗЗСО, відбувається відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію. ДПА – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності спеціалізованої школи передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Вимоги до педагогічних працівників спеціалізованої школи встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту». Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту, досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

• стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
• освітній рівень педагогічних працівників;
• результати атестації;
• систематичність підвищення кваліфікації;
• наявність педагогічних звань, почесних нагород;
• наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
• участь в експериментальній діяльності;
• результати освітньої діяльності;

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”, постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин - не менше ніж 150 годин на 5 років ( не менше ніж 30 годин щороку). Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.2011, наказу МОН №1135 від 08.08.2013. Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах, виключно за його ініціативою.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників спеціалізованої школи

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників спеціалізованої школи визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Основні вимоги організації управлінських процесів:

• наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• організація освітнього процесу на засадах людиницентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії спеціалізованої школи з місцевою громадою;
• формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності;

Критерії оцінювання управлінських процесів:

• затверджено стратегію розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності;
• здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії;
• здійснюється планування та реалізація заходів для розвитку матеріально-технічної бази;
• створено психологічно комфортне середовище, яке забезпечує конструктивну взаємодію та взаємну довіру учнів, їх батьків та працівників спеціалізованої школи;
• оприлюднюється інформація про діяльність закладу на сайті спеціалізованої школи;
• керівник формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників;
• створено умови для підвищення кваліфікації, саморозкитку педагогічних працівників;
• створено умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу;
• управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу;
• створено умови для розвитку учнівського самоврядування, громадської активності учасників освітнього процесу, їхньої участі в житті громади;
• організація освітнього процесу відповідає віковим особливостям потребам учнів;
• забезпечується дотримання принципів і правил академічної доброчесності;
• керівник закладу та його заступники сприяють формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

6. Інформаційні системи для ефективного управління закладом.

6.1. Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні закладом освіти:

• забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;
• інформування про стан освітнього процесу в закладі, про забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;
• систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;
• інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своєї дітей, інформування про труднощі, з якими стикаються батьки.

6.2. Завдання інформаційних систем в управлінні закладом:

• забезпечення єдиного порядку документування, організація роботи з документами;
• впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій;
• забезпечення адміністрування веб-сайту, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;
• висвітлення через засоби масової комунікації діяльності закладу;
• розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.

6.3. Перелік інформаційних систем, що діють у закладі:

• офіційний сайт закладу;
• комп'ютерна система «КУРС: Школа».

7. Система забезпечення якості освіти при поглибленому вивченні окремих предметів.

У спортивному ліцеї учні 7-9-х класів навчаються згідно з навчальним планом з поглибленим вивченням окремих предметів, а саме «Фізична культура». У класах з поглибленим вивченням окремих предметів дозволяється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предмету "Фізична культура", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. 

8. Процедура забезпечення самооцінювання якості освіти.

З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи проводиться самооцінювання. Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Для проведення самооцінювання у спортивному ліцеї застосовується механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту. Відповідно якого компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);
• індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
• методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:

• щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);
• щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;
• щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна освіта);
• інша модель, визначена закладом.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів спортивного ліцею, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти.

Для організації самооцінювання проводяться:

• збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;
• узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
• обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів спеціалізованої школи.

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу розглядаються на засіданні педагогічної ради, обговорюються з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу, експерти у сфері загальної середньої освіта та управління тощо. Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості спеціалізованої школи результати самооцінювання оприлюднюються на сайті закладу освіти. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Інформація, отримана під час самооцінювання, використовується в цілях:

• прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
• визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів спеціалізованої школи;
• аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
• аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями. батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

9. Створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

9.1. Критерії безпечного освітнього середовища:

• у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;
• заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
• дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;
• здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
• педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
• у закладі створено умови для здорового харчування;
• у закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;
• у закладі проводяться заходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників;
• у закладі створено медичний центр для забезпечення медичного обслуговування учасників освітнього процесу.

9.2. Критерії для оцінювання безпеки середовища щодо запобігання будь-яких форм насильства та дискримінації:

• заклад планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу;
• у закладі оприлюднені правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;
• керівництво закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви;
• у закладі організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;
• заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.