Історичний шлях навчального закладу

 

До 1918 року в Брацлаві існував дитячий притулок. Він був розташований на місці теперішньої ветеринарної лікарні. Опікуном притулку був церковний комітет. У притулку виховувалось близько 60 дітей. Про життя і виховання дітей у притулку в ті часи розповідала колишня вихованка притулку О .Музика: «Влітку більшість часу діти працювали на ділянці землі, що була закріплена за церквою, а взимку ходили до церковно-прихідської школи. Також навчали дівчаток шиттю, а хлопчиків столярній справі. У неділю та під час релігійних свят дітей водили до церкви. З дітей притулку складався церковний хор».

У 1920 році з притулку організували дитячий будинок. З 1921 року дитячий будинок розташовано на місці теперішньої школи-інтернату. З початку організації дитячого будинку життя дітей було важким. Не вистачало продуктів харчування, одягу, взуття, палива, продовжувалася епідемія тифу. Держава щоденною турботою покращувала життя вихованців. В період з 1920 по 1925 роки дітей в дитячому будинку було небагато, одні знаходили батьків та поверталися додому, деякі втікаючи, поверталися до безпритульного життя.

 

У 1925 році до Брацлавського дитячого будинку прибули діти з Проскурівського (нині Хмельницький) дитячого будинку - 150 хлопчиків. У той час дитячий будинок називався «Будинок юнацтва». Усі вихованці навчалися в Брацлавській семирічній школі. Будинок мав власну земельну ділянку та худобу. Діти займалися гуртковою роботою, працював драматичний гурток, струнний оркестр та хор. Тоді ж було організовано піонерську та комсомольську організації. До 1932 року частина старших дітей закінчили школу з подальшим працевлаштуванням або поповнили ряди Червоної Армії. В 1932 році дітей молодшого віку відправляли в інші дитячі будинки, а їхні місце займали діти з Немирівського дитячого будинку. На той час уже були кращі матеріальні умови.

Багато приділялося уваги харчуванню дітей. Улітку всі діти виїжджали в дитячий табір, який був розташований на мальовничому березі річки Південний Буг, поблизу села Остапківці. З 1935 року в Брацлаві було створено український дитячий будинок, де проживало 250 дітей, переважно дошкільнят. З 1936 року почали прибувати діти старшого шкільного віку.

 

У 1937 році дітей з Брацлавського дитячого будинку було переведено до Немирівського, а їх місце зайняли діти-сироти з м. Москви. Коли мирне життя радянських людей було порушене віроломним нападом фашистської Німеччини, частина вихователів пішли на фронт, а іншi – супроводжували дітей під час евакуації, за розпорядженням райкому партії. 18 липня 1941року о 8 годині вечора 120 дітей покинули територію дитячого будинку. Першої дощової ночі діти дійшли до села Городниці (9 км). Дорогою менші діти відстали і їм, разом з вихователькою Мотроною Григорівною Шейкіною, довелося ночувати в полі у скирті соломи. Уранці вони пішли, орієнтуючись за речами, які викидали з рюкзаків старші діти. Дорогою люди підгодовували дітей. Таким чином, проходили до 40 кілометрів за добу. 15 серпня дійшли до міста Дніпропетровська. Під час переходу старших дітей підвозили військові машини, деякі з них так і не зустрілися із своїми товаришами. Фашисти без перестанку бомбили переправу через Дніпро в районі Дніпропетровська, тому довелося переправлятися вночі. Під час переправи не обійшлося без жертв. Після переправи довелося зробити дводенний привал, через втому та хвороби. Пізніше на станції Ясинувата знову потрапили під бомбардування і знову не обійшлося без жертв. На станції ешалоном їх відправили в Ростовську область.

 

У післявоєнний період (1950) в Брацлавському дитячому будинку на загальних зборах вихованців було обговорено питання про відбудову приміщень дитячого будинку та господарської частини власними силами. За літо все було відбудовано.

Наказом по відділу освіти Вінницького облвиконкому №273 від 24.08.1981р. Брацлавський дитячий будинок, який функціонував з 1944 року, був реорганізований в Брацлавську школу-інтернат І-ІІ ст. для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

 

У серпні 1999р. Брацлавська школа-інтернат І-ІІ ст. для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, наказом по управлінню освіти Вінницької обласної державної адміністрації №113 від 26.08.1999р. була реорганізована в Брацлавську загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення 20 сесії обласної ради 3 скликання від 27 березня 2001 року №362 «Про нову редакцію рішення 5 сесії обласної Ради 3 скликання від 29 квітня 1999р. «Про об’єкти комунальної власності», обласна Рада вирішила перейменувати Брацлавську загальноосвітню школу-інтернат I-III ступенів для дітей сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків на комунальний заклад «Брацлавський навчально-виховний комплекс: дошкільний навчальний заклад, загальноосвітню школу-інтернат I-III ступенів-гімназію Вінницької обласної Ради».

Пізніше згідно з рішенням 39 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 26.09.2019 року № 864 перейменована в Брацлавську спеціалізовану школу І-III ступенів Немирівського району Вінницької обласної Ради, а 23 грудня 2022 року – на комунальний заклад "Брацлавський спортивний ліцей" Вінницької обласної Ради.