• slideshow main-page 25
  • slideshow main-page 24
  • slideshow main-page 19
  • slideshow main-page 05
  • slideshow main-page 11
  • slideshow main-page 01
  • slideshow main-page 07
  • slideshow main-page 31
  • slideshow main-page 12
  • slideshow main-page 22
  • slideshow main-page 08
  • slideshow main-page 29
  • slideshow main-page 23
  • slideshow main-page 27
  • slideshow main-page 20
  • slideshow main-page 10
  • slideshow main-page 28
  • slideshow main-page 18
  • slideshow main-page 04
  • slideshow main-page 15
  • slideshow main-page 09
  • slideshow main-page 14
  • slideshow main-page 26
  • slideshow main-page 02
  • slideshow main-page 17
  • slideshow main-page 30
  • slideshow main-page 21
  • slideshow main-page 13
  • slideshow main-page 03
  • slideshow main-page 16
  • slideshow main-page 06

Подорож по святих місцях

З метою поглиблення в дитячому колективі знань та уявлень про православні святині України, шанобливе ставлення до духовних надбань народу, виховання підростаючого покоління в дусі християнської моралі, за підтримки паломницької служби «Вінницький паломник » та особисто сім`ї Іванчуків Георгія та Ірини, була організована поїздка по святих місцях Черкаської області. Неблизький шлях супроводжувався молитвами, духовними бесідами та піснями.

Перебуваючи в монастирі, кожна дитина шукала можливості поспілкуватися з Богом, знайти смирення і спокій у власній душі, бо "...де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них", - сказав Господь (Мат. 18:20).

Всі вихованці посповідалися та причастилися, попили води з цілющого джерела, поставили свічки, подали записки про здоров`я рідних і близьких та своїх наставників. А також змогли вклонитися чудотворній іконі «ДУБЕНСЬКІЙ», яка є головною святинею Красногірської обителі.

Під час екскурсії діти дізналися, що колись, відлюдне місце майбутнього монастиря започаткував чернець із Константинополя приблизно на початку 17ст., якому у сні явилась Цариця Небесна, повеліла відправитись на Руську землю та вказала місце майбутнього монастиря в горі біля Золотоноші.

Першою обителлю візантійського ченця стала викопана ним сама печера. Невдовзі про монаха стало відомо господарю тієї землі — козаку Івану Шебету—Слюжці, який вирішив перетворити Красну гірку, як називали її місцеві мешканці, в гору Божу — заснувати тут святу обитель. Ця вість невдовзі облетіла навколишні села і до першого поселенця стали приєднуватися бажаючі присвятити своє життя Богу.

До кінця 18ст. Красногірський монастир залишався чоловічим. У 1790р. Указом Святійшого Синоду сюди було переведено Київський Іоанно-Богословський дівичий монастир. З тих пір обитель існує, як жіноча.

Вразив дітей суворий монастирський режим черниць і послушниць, який вимагає вісім годин на добу проводити в молитві, багато працювати, бо самі себе забезпечують всім необхідним. Але ніхто не нарікає: кожна сестра свідомо присвятила себе Богу, тому, хто ніколи не зрадить, не залишить у момент гіркого розчарування та болю. І служать Всевишньому вірою і правдою.

Перебуваючи на Черкащині, не можна було не відвідати Шевченківський національний заповідник у Каневі, що включає 8 пам’яток культурної спадщини.

Одна із них— Тарасова (Чернеча) гора, новітня історія якої почалася 22 травня 1861 року, коли тут поховали Тараса Шевченка — за його заповітом. Тоді ж Черенеча гора була перейменована в Тарасову.

Також було цікаво дізнатися, що на Тарасовій горі влітку 1884 року народним коштом збудували перший народний музей Кобзаря — «Тарасову світлицю».

Дорога додому видалася ніби і коротшою, але достатньою для того, щоб перелистати у пам’яті все побачене, обговорити, поділитися враженнями. А їх було багато. І оцінюючи все, з чим познайомилися діти і дорослі під час екскурсії, розумієш, що саме такі пам’ятки формують духовність підростаючого покоління і нації вцілому.

 

Більше фото тут

Hosting Ukraine
tmp ua gerb
tmp ua gerb
tmp ua gerb