Афганістан – ти біль душі моєї
З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбовувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали військовий обов’язок.
Минає час, проходять дні за днями. Битви закінчуються, а пам’ять вічна.
Відійшла в історію і афганська війна. Та ще довго буде тривожити нас голос загиблих і живих.
Учні Брацлавського НВК під керівництвом виховательки Коваль Світлани Юхимівни провели літературно-музичну композицію «Афганістан – ти біль душі моєї», яку присвятили 25 - річниці виведення військ з Афганістану. Хвилиною мовчання вшанували присутні пам’ять про тих, хто залишився вічно молодим, загинувши в цій безглуздій війні. Діти подивилися відеозвіт про відвідування музею нашого земляка Петра Козоріза, який знайшов свою передчасну смерть в тих мертвих Афганських горах. До глибини душі схвилювали вірші, прочитані Ямполем Юрієм, Остапенко Мартою, Рожук Оксаною, Мельник Марією. А під час виконання пісень музичним керівником Лопайчуком Михайлом Вікторовичем у багатьох виступали сльози. З усього побаченого і почутого урок було винесено правильно: поки на Землі існують гарячі точки і поки порушується Біблійна заповідь «Не убий!», ми не повинні бути байдужими.